Неймовірна історія: маріуполець вибрався із міста морем, пропливши майже 4 км

Маріуполець Дмитро Юрін зміг вибратися з оточеного міста морем, пропливши 2,5 години до села Мелекіне.

Неймовірну історію розповідає The Gurdian.

Як зазначається, чоловік був вдома, коли російська бомба вдарила по маріупольському драмтеатру. Його квартира на проспекті Миру була за пару сотень метрів, через площу з фонтаном. Театр став містким бомбосховищем, а всередині були сотні жінок і дітей.

«Це був жахливий, потужний вибух, величезний вибух. Я чув крики. Я бачив тіла та шматочки тіл. Я витягнув одну жінку, потім дівчинку, а потім хлопчика. Усі постраждали. Ноги хлопчика не рухалися. Він кричав. Мої руки тремтіли. Я був весь у крові», – розповів Юрін.

Далі він вирішив, що мусить вибратися з Маріуполя, який протягом двох жахливих тижнів атакували й облягали російські війська. Місто було відрізане з усіх боків.

«Він придумав надзвичайний план. Юрін вирішив, що попливе в безпечне місце. Він знайшов свої рибальські кулики, які раніше використовувалися для викопування хробаків. Він взяв два мішки для сміття, щоб зав’язати шкарпетки, кілька мотузок і чотири 5-літрові пластикові пляшки, щоб використовувати їх як допоміжні сили», – пише видання.

Также:   Інформація з фронтів станом на ранок 27 червня (ВІДЕО)

Одягнувшись у цей імпровізований костюм, за словами Юріна, він вирушив пішки до пляжу. Він плив дві з половиною години. Маршрут довжиною 2,5 милі (приблизно 4 км) провів його повз російські позиції в Рибацькому і до села Мелекіне, яке до війни було пляжним курортом. Потім він знайшов літню пару, яка прийняла його, дала йому горілки та миску борщу.

Водночас село було під контролем Росії. За допомогою сусіда Юріну вдалося сісти на мікроавтобус, який прямував до Бердянська, також окупованого російськими військами. За його словами, російські солдати на блокпосту його проігнорували. З Бердянська йому вдалося перетнути на підконтрольну Україні територію.

Читайте наш Телеграм:

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Зри В Корень